Підсумки реалізації проєкту «Місце присутності: пам’ять, творчість, життя» у Варшаві
Дві виставки, українська кирилиця, історії митців, чиї життя торкнулася війна, та голос Харкова, який звучить попри все. У Варшаві Харківська державна академія дизайну і мистецтв спільно з WOK.Lab Warszawskie Obserwatorium Kultury та Fundacja Ari Ari представила результати мистецького осмислення війни, культурної пам’яті й української ідентичності в межах українсько-польського проєкту «Місце присутності: пам’ять, творчість, життя».
Виставкова програма об’єднала дві експозиції — «Pangram. Litery na linii frontu» та «(Nie)zagaszone światło (nie)urodzonych do wojny» — а також покази документального фільму «Моя земля» і студентських анімаційних робіт, створених у період війни. Кожна з цих подій по-своєму розповідала про Україну: через мистецькі свідчення, силу літери, особисті історії та досвід життя в умовах російської агресії.
Виставка «(Nie)zagaszone światło (nie)urodzonych do wojny» — «(Не)згасле світло (не)народжених для війни» стала простором пам’яті про українських митців, чиї життя й творчість були пов’язані з війною.
В експозиції представлено роботи скульпторів АНТОНА ДЕРБІЛОВА та РУСЛАНА МОВЧАНА, художниці й поетеси ВЕРОНІКИ КОЖУШКО, а також матеріали, присвячені кінооператору ЮРІЮ КРАСЮКУ. Його творчий доробок був представлений, зокрема, через фільм «Моя земля».
Рисунки, скульптура, фотографії, відео, цитати, особисті свідчення та спогади близьких утворили багатоголосий простір, у якому мистецькі твори взаємодіяли з людськими історіями. Тут пам’ять постає не абстрактним поняттям, а живою присутністю — у роботах, словах, образах і свідченнях про людей, які творили українську культуру.
Експозиція пропонувала поглянути на митців не лише крізь обставини війни, а й через їхню творчість, особисті роздуми та зв’язки з близькими. Це історії про життя, яке не можна звести до втрати, і про мистецтво, що продовжує говорити навіть тоді, коли його автори вже не можуть промовляти самі.
Куратори виставки — Олександр РІДНИЙ, Олександр ДЕМЧЕНКО та Владислав ЮДІН.
Важливою складовою виставки стала її адаптація для людей із порушеннями зору. За участі Ремігіуша КОЗІНСЬКОГО та Катажини ГАЄВСЬКОЇ було створено п’ять польськомовних аудіодескрипцій представлених експонатів.
Крім того, підготували польськомовні версії аудіогідів із біографіями митців та інтерв’ю Антона ДЕРБІЛОВА. Завдяки цьому відвідувачі могли знайомитися з експозицією через опис візуальних образів, біографічний контекст і голоси людей, чиї історії лежать в її основі.
Така робота розширює можливості взаємодії з мистецтвом і підкреслює важливий принцип: культурна пам’ять має бути доступною якомога ширшому колу людей.
Інший вимір української присутності у Варшаві представила виставка «Pangram. Litery na linii frontu» — «Pangram. Літери на лінії фронту».
Експозиція об’єднала 35 найкращих плакатів із кирилицею, створених у межах Міжнародного конкурсу типографіки, каліграфії та дизайну шрифту Pangram упродовж 2016–2026 років.
У представлених роботах розкрито різні напрямки розвитку української шрифтової культури. Частина плакатів присвячена відродженню й модернізації історичних форм української кирилиці, інша демонструє можливості сучасних акцидентних шрифтів і шрифтів основного тексту.
Авторська каліграфія та типографіка дали змогу побачити багатство кириличної графіки — від переосмислення історичної спадщини до пошуку нових виражальних засобів. Літера в цій експозиції — не просто елемент письма. Вона стає образом, знаком культурної належності та інструментом формування власного візуального простору.
Особливого значення ця тема набуває в умовах російської агресії, яка супроводжується спробами заперечити українську культурну самобутність і стерти українську суб’єктність. Розвиток власної шрифтової мови, повернення до історичних форм і створення сучасних кириличних рішень утверджують право української культури на власний голос.
Кураторка виставки — ТЕТЯНА ІВАНЕНКО.
Доповненням до виставкової програми стали покази короткометражних анімаційних робіт студентів і студенток Харківської державної академії дизайну і мистецтв, створених упродовж 2014–2026 років.
Ці роботи відкрили ще один ракурс розмови про війну — через молоде покоління авторів, їхнє бачення реальності, пошук художньої форми та прагнення осмислити досвід життя в Україні.
Окремої уваги заслуговує анімаційна робота «Межа» Вероніки АЮВДЖІ, створена під керівництвом доцентки Наталії ЧЄН. Фільм присвячений особливостям життя у прифронтовому Харкові — місті, де війна стала частиною повсякденності, змінила звичні маршрути й відчуття безпеки, але не зупинила творчого життя.
Показ студентських робіт дав змогу представити українську анімацію як важливу форму художнього висловлювання та спосіб зафіксувати досвід, який формує сучасну історію країни.
Ще однією частиною програми став показ фільму «Моя земля», режисеркою та продюсеркою якого є Катерина БАЛАБАЙ, а оператором — Юрій КРАСЮК.
У контексті виставок фільм доповнив розмову про пам’ять, зв’язок із рідною землею та досвід людей, чиє життя змінила війна. Кіномова стала ще одним засобом розповісти про Україну міжнародній аудиторії — через образи, спостереження та особистий погляд авторів.
Поєднання кіно, анімації, фотографії, скульптури, рисунка й типографіки сформувало багатовимірну програму, у якій різні мистецькі медіа взаємодіяли між собою, розкриваючи тему української культурної присутності.
Під час вернісажу до присутніх звернулися ректор ХДАДМ Олександр СОБОЛЄВ, куратор виставки Олександр РІДНИЙ, координатор проєкту Владислав ЮДІН, батьки Вероніки КОЖУШКО, координаторка проєктів WOK Агата ХЕФТ та керівник Fundacja Ari Ari Лонгін ГРАЧИК.
Захід модерувала старша наукова співробітниця науково-дослідної частини ХДАДМ Мирослава ЯРІКО.
Виставкова програма стала нагодою для зустрічі українського мистецького середовища з польською аудиторією, обміну досвідом і знайомства з культурними процесами, що відбуваються в Україні під час війни. Через мистецькі твори й особисті історії відвідувачі могли побачити різні виміри сучасного українського досвіду — від боротьби за культурну самобутність до збереження пам’яті про людей, чиї життя були пов’язані з творчістю.
За час роботи виставок Мирослава ЯРІКО провела 36 ознайомчих екскурсій українською, польською та англійською мовами, зокрема дві — в онлайн-форматі.
Серед відвідувачів були громадяни України, Польщі, Німеччини, Італії, Мексики та США. Експозиції відвідали учні й працівники мистецьких та загальноосвітніх шкіл, представники закладів вищої освіти, громадські активісти, працівники галерей, мешканці Варшави й туристи.
Різноманітність аудиторії засвідчила, що теми української культурної ідентичності, мистецтва під час війни та збереження людської пам’яті виходять за межі національного контексту й стають предметом міжнародного діалогу.
Дві виставки у Варшаві об’єднали різні, але взаємопов’язані історії. «(Не)згасле світло (не)народжених для війни» розповіла про митців, їхні долі, творчість і пам’ять, що залишається з нами. «Pangram. Літери на лінії фронту» показала, як українська кирилиця стає засобом культурного самовираження та спротиву імперському стиранню. Фільм «Моя земля» і студентська анімація доповнили цю розмову особистими й художніми свідченнями про життя в умовах війни.
Разом ці проєкти утворили простір, де мистецтво не лише фіксує пережите, а й допомагає говорити про Україну у світі — про її культуру, людей, пам’ять і право на власний голос.
Харківська державна академія дизайну і мистецтв висловлює подяку партнерам і всім, хто долучився до організації виставкової програми: Лонгіну ГРАЧИКУ (Fundacja Ari Ari), Агаті ХЕФТ, Мареку ЄЖЕВСЬКОМУ, Анастасії СОБОЛЄВІЧ, Ользі ВЯДЕРЕК (WOK), Ремігіушу КОЗІНСЬКОМУ (Fundacja Otwieramy Kulturę i Sztukę) та Катажині ГАЄВСЬКІЙ.
Українська культура присутня там, де звучить її голос, зберігається пам’ять і народжуються нові сенси.
Проєкт «Місце присутності: пам’ять, творчість, життя» реалізується Харківською державною академією дизайну і мистецтв за підтримки Українського культурного фонду у співпраці з WOK.Lab Warszawskie Obserwatorium Kultury та Fundacja Ari Ari.
Проєкт «Місце присутності: пам’ять, творчість, життя» реалізується за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура. Регіони».
