MENU
Підсумки заходів з каліграфії у межах проєкту «Місце присутності. Пам’ять. Творчість. Життя»

У межах проєкту «Місце присутності. Пам’ять. Творчість. Життя», що реалізується Харківською державною академією дизайну і мистецтв за підтримки Українського культурного фонду, відбулася серія освітніх та практичних заходів, присвячених сучасній українській шрифтовій культурі, кириличній типографіці та каліграфії.

Метою заходів було представити й поширити сучасну українську шрифтову культуру та привернути увагу до можливостей кириличної типографіки як важливого складника сучасної візуальної культури та засобу національної самоідентифікації.

У сучасному світі шрифт — це значно більше, ніж засіб передавання інформації. Він формує візуальний характер повідомлення, відображає культурні цінності та допомагає вибудовувати власну мову візуальної комунікації. Для України розвиток національної шрифтової культури набуває особливого значення, адже кирилична типографіка й каліграфія є не лише складниками графічного дизайну, а й інструментами осмислення культурної спадщини та утвердження української ідентичності.

Саме цим питанням була присвячена серія освітніх і практичних заходів, організованих Харківською державною академією дизайну і мистецтв у межах проєкту «Місце присутності. Пам’ять. Творчість. Життя», що реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Шрифт як інструмент національної самоідентифікації

Програма заходів об’єднала лекцію, практичні майстер-класи та онлайн-зустріч, присвячені сучасній українській шрифтовій культурі, кириличній типографіці й каліграфії.

Центральною темою стала роль шрифтового дизайну у формуванні національної самоідентифікації. Під час лекції «Національна самоідентифікація засобами шрифтового дизайну» учасники звернулися до особливостей розвитку української шрифтової культури, можливостей кириличної типографіки та її значення для створення самобутнього візуального простору.

Окрему увагу було приділено переосмисленню шрифтової спадщини та пошуку сучасної української візуальної мови. Це питання виходить за межі суто естетичних рішень: воно пов’язане з подоланням нав’язаних імперських візуальних канонів, поверненням до власних культурних джерел і розвитком незалежної української дизайн-мови.

Шрифт у цьому контексті постає як важливий елемент культурного самовираження, здатний передавати національні особливості через форму літери, композицію, ритм і характер графічного образу.

Каліграфія та кирилична типографіка: від теорії до практики

17 та 18 вересня відбулися два майстер-класи з каліграфії та кириличної типографіки, які пройшли в гібридному форматі. Їх провів ОЛЕКСІЙ ЧЕКАЛЬ — викладач кафедри графічного дизайну, типограф і каліграф, автор численних проєктів у сфері графічного дизайну, шрифту та візуальної культури.

Практична частина дала учасникам можливість безпосередньо спостерігати за роботою майстра й досліджувати виразні можливості кириличної літери. У центрі уваги були форма та пластика знака, характер лінії, ритм, композиція, а також взаємодія окремих графічних елементів.

Через практику каліграфії учасники знайомилися з принципами, які лежать в основі створення та використання шрифту в сучасному графічному дизайні. Робота з літерою давала змогу побачити, як змінюється її характер залежно від руху, пропорцій і композиційного оточення, а також як окремий графічний знак стає частиною цілісної візуальної системи.

Каліграфія в межах майстер-класів розглядалася не лише як мистецтво письма, а і як спосіб дослідження форми, розвитку візуального мислення та пошуку індивідуальної творчої мови. Такий підхід особливо важливий для майбутніх дизайнерів, адже розуміння природи літери допомагає створювати виразні й змістовні графічні рішення.

 

Професійний діалог про сучасний шрифтовий дизайн

Продовженням програми стала онлайн-зустріч 22 вересня з ОЛЕКСІЄМ ЧЕКАЛЕМ. Вона об’єднала учасників навколо тем сучасної каліграфії, кириличної типографіки, шрифтового дизайну та професійного досвіду роботи з літерою.

Зустріч стала можливістю поглибити розуміння шрифту як інструменту графічного дизайну, обговорити творчі й професійні аспекти роботи дизайнера та каліграфа, а також продовжити розмову про місце української шрифтової культури в сучасному візуальному середовищі.

Поєднання лекційного, практичного й дискусійного форматів дало змогу розглянути тему з різних боків: від культурного значення кирилиці до конкретних прийомів роботи з графічною формою. Такий формат сприяв обміну досвідом і створював простір для професійного спілкування між фахівцями, студентами та всіма, хто цікавиться українською візуальною культурою.

 

Доступність як складова культурного простору

Важливим принципом організації програми стала доступність освітніх заходів. Один із майстер-класів та онлайн-зустріч 22 вересня відбулися із залученням перекладача жестової мови.

Це дало змогу учасникам із порушеннями слуху долучитися до освітнього процесу та професійного обговорення. Інклюзивний підхід у цьому випадку є не додатковою опцією, а важливою складовою створення відкритого культурного й освітнього середовища, у якому можливості для навчання та творчої взаємодії доступні ширшому колу людей.

390 учасників — спільнота навколо української візуальної культури

Загалом до заходів долучилися 390 учасників: 360 онлайн та 30 офлайн. Програма об’єднала студентів, молодих дизайнерів, художників і всіх, хто цікавиться шрифтом, каліграфією, типографікою та сучасною українською візуальною культурою.

Такий інтерес свідчить про актуальність теми та потребу в професійних майданчиках, де можна не лише отримувати нові знання, а й практично досліджувати можливості шрифту, обмінюватися досвідом і розвивати власне бачення.

Проведені заходи стали простором для професійного діалогу, практичного освоєння каліграфічних технік і осмислення ролі українського шрифту у формуванні сучасної культурної ідентичності.

Українська літера — частина нашого візуального майбутнього

Сучасна українська шрифтова культура розвивається на перетині спадщини, творчого пошуку та нових дизайнерських практик. Робота з кириличною типографікою відкриває можливості для створення самобутніх візуальних рішень, у яких поєднуються професійна майстерність, культурна пам’ять і національна самоідентифікація.

Для Харківської державної академії дизайну і мистецтв такі заходи є частиною ширшої роботи зі створення освітнього простору, у якому дизайн розглядається не лише як професійна практика, а й як засіб культурного осмислення та суспільної комунікації.

Дякуємо ОЛЕКСІЮ ЧЕКАЛЮ за професійну майстерність, відкритість і можливість глибше познайомитися із сучасною українською шрифтовою культурою. Дякуємо всім учасникам за активність, зацікавленість і долучення до спільного дослідження української візуальної мови.

Проєкт «Місце присутності. Пам’ять. Творчість. Життя» реалізується Харківською державною академією дизайну і мистецтв за підтримки Українського культурного фонду.

Проведені заходи стали простором для професійного діалогу, практичного освоєння каліграфічних технік та осмислення ролі українського шрифту у формуванні сучасної культурної ідентичності.

Дякуємо Олексію ЧЕКАЛЮ за професійну майстерність, відкритість та можливість глибше познайомитися із сучасною українською шрифтовою культурою, а всім учасникам – за активність і зацікавленість.

Фотозвіт: Давид Пономарьов