Проєкт «Місце присутності: пам’ять, творчість, життя» реалізує Харківська державна академія дизайну і мистецтв за підтримки Українського культурного фонду.
Як народжується виставка? Задовго до того, як перші відвідувачі переступлять поріг виставкового простору, починається велика робота — від перших ескізів і планування до останніх деталей монтажу.
До відкриття Pangram: «Літери на лінії фронту» відбувся процес перетворення ідеї на реальну експозицію, що об’єднує Харків і Варшаву, українську типографіку та історію культурного спротиву.
Спочатку — проєктування простору. Потрібно визначити, як саме плакати взаємодіятимуть між собою, у якій послідовності глядач рухатиметься експозицією, де розмістити окремі роботи, щоб кожна з них була помітною, а всі разом утворювали цілісну візуальну історію. Важливо продумати композицію, відстані між роботами, висоту розміщення, ритм і візуальні акценти.

Далі — практична робота: підготовка стін і поверхонь, розмітка, перенесення проєктного задуму в реальний простір, розміщення та вирівнювання плакатів. Те, що на етапі планування існувало у вигляді схеми, поступово набуває форми. Під час монтажу доводиться перевіряти рішення безпосередньо на місці, узгоджувати деталі й знаходити баланс між задумом і можливостями конкретної локації.
І ось окремі плакати вже не просто самостійні графічні твори. Вони складаються в експозицію, де кожна робота має власний голос, а разом вони розповідають про розвиток української кирилиці, пошук нових типографічних форм і збереження національної культурної ідентичності.
У Харкові та Варшаві виставка Pangram отримує своє втілення в різних просторах, але зберігає спільну ідею: українська літера — це не лише засіб комунікації. Це частина нашої культурної пам’яті, творчої свободи та спротиву спробам стерти українську ідентичність.
У цьому й полягає особлива магія виставкового процесу: шлях від першого начерку розміщення плакатів до готової експозиції перетворює набір окремих робіт на цілісну історію, яку глядач може прочитати власним поглядом.