З 19 по 25 травня 2025 року Україна вперше проводитиме Національний тиждень безбар’єрності. Його мета сприяти формуванню в українському суспільстві культури безбар’єрності через підвищення обізнаності, мотивацію до змін та популяризацію позитивних прикладів рівності можливостей для всіх суспільних груп.

Безбар’єрність — це коли ти можеш вийти з дому й не боятись першого бордюру. Коли міський простір — не виклик, а запрошення.

Безбар’єрність — це коли ти можеш рухатись, не думаючи, що саме зупинить тебе на наступному кроці. Твоє місто має бути для тебе — не лише на словах.

Безбар’єрність — це коли ти можеш зрозуміти написане з першого разу. Бо доступна мова — це прояв поваги, а не спрощення.

Безбар’єрність — це коли ти можеш не витрачати сили на розшифрування — бо інформація має бути зрозумілою одразу.

Безбар’єрність — це коли ти можеш бути частиною суспільства, не підлаштовуючи себе під його уявлення про “норму”. Бо сильна громада — це різна громада.

Безбар’єрність — це коли ти можеш брати участь у суспільному житті на рівних. Коли твої думки важливі незалежно від того, чи ти говориш уголос, жестами чи через екран. Безбар’єрність — це коли можеш навчатися в будь-якому віці. Коли школа, університет, онлайн-курс — відкриті для всіх, хто хоче знати більше.

Безбар’єрність — це коли ти можеш вчитися незалежно від віку, стану здоров’я чи формату навчання. Знання мають бути відкритими для всіх. Безбар’єрність — це коли ти можеш бути онлайн на рівних умовах. А не залишатися осторонь через незручний чи непродуманий інтерфейс.

Безбар’єрність — це коли ти можеш бути частиною цифрового світу — не залежно від віку, досвіду чи стану здоров’я.

Безбар’єрність — це коли можеш працювати, коли хочеш. І коли тебе оцінюють за справу, а не за вік, стать чи стан здоров’я.

Безбар’єрність — це коли ти можеш працювати, бо маєш хист, знання та бажання, а не “відповідний профіль”. А роботодавець дивиться на твій фах і твій досвід, а не лише стать та вік.