Харківська державна академія дизайну і мистецтв є одним з найстарших художніх навчальних закладів України.

У 1768 році при Харківському колегіумі були відкриті так звані “прибавочні” класи, серед яких — клас малювання. По суті, клас при колегіумі став першою державною художньою школою в провінції, що почала працювати усього через 11 років після відкриття Санкт-Петербурзької академії мистецтв. Яка була єдиним художнім навчальним закладом в Російській імперії на той час.

На початку XІХ століття естафета художньої освіти перейшла до Харківського університету, відкритому в 1805 році. Університет та його засновник В. Каразін зробили вагомий внесок у поширення художніх знань на Слобожанщині й всьому Півдні Російської імперії.

У 1869 році в Харкові відкрилася приватна мистецька школа М. Раєвської-Іванової, як окремий навчальний заклад. З огляду на перетворення Харкова у великий промисловий центр, школою був обраний художньо-промисловий напрям. За 27 років діяльності в школі одержали освіту близько 900 учнів. Крім маси фахівців, що присвятили себе прикладному мистецтву, тут навчалися майбутні відомі живописці й архітектори. Пейзажисти С. Васильківський і М.Ткаченко, академік архітектури О. Бекетов, активні учасники виставок передвижників О. Виєзжаєв, К. Первухін. Початкову художню освіту в цій школі здобув П. Кончаловський.

З 1896 року школа М. Раєвської-Іванової була перетворена на міську художню школу, в якій викладали вихованці Академії М. Пестриков, М. Федоров, К. Пинеєв.

У 1912 році відбулася давно очікувана подія — відкриття в Харкові художнього училища, підлеглого Санкт-Петербурзькій академії мистецтв. Директором училища призначили О. Любімова, рекомендованого на цю посаду його вчителем І. Рєпіним. О. Любімов сформував колектив педагогів з учнів І. Рєпіна та Д. Кардовського: Д. Титова, С. Прохорова, Г. Орлова, О. Кокеля, М. Федорова.

Початок вищої художньої освіти в Харкові був покладений у 1921 році. Директором Харківського художнього вищого навчального закладу в 1922 — 1925 роках був скульптор Б. Коротко. А в 1925 — 1927 роках ректором інституту став відомий український пейзажист М. Бурачек. Плеяду видатних ректорів-митців продовжив з 1927 по 1933 рік учень І. Рєпіна — А. Комашко. До 1941 року навчальним закладом керував мистецтвознавець І. Август. У 20-х — 30-х роках в інституті працювали вчені — професора С. Таранушенко, Д. Гордєєв, Л. Леневич, відомі художники — А. Петрицький, Ф. Кричевський, Г. Бондаренко, М. Самокиш, В. Касіян, В. Мироненко, Б. Косарєв, М. Дерегус, Б. Бланк, М. Фрадкін, Д. Овчаренко, Л. Крамаренко, М. Козик, пластичну анатомію викладав академік В. Воробйов