У ХДАДМ обговорили результати міжнародного проєкту «Місце присутності: пам’ять, творчість, життя» та перспективи його розвитку

27 жовтня 2026 року в Харківській державній академії дизайну і мистецтв відбувся круглий стіл, присвячений результатам міжнародного меморіально-мистецького проєкту «Місце присутності: пам’ять, творчість, життя» та перспективам його подальшого розвитку. Захід пройшов у змішаному форматі й об’єднав представників мистецької та освітньої спільнот, культурних інституцій і громадських організацій, рідних загиблих митців, ветеранів і військових.

До обговорення долучилися представники ХДАДМ, Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, Музею видатних харків’ян імені К. І. Шульженко, мистецьких закладів Полтави та Сумщини, а також ветеранської спільноти. Зустріч стала майданчиком для обміну досвідом і пошуку спільних підходів до збереження культурної пам’яті в умовах війни.

Відкриваючи зустріч, ректор ХДАДМ Олександр Соболєв наголосив на відповідальності академії та мистецької спільноти за збереження пам’яті про українських митців, які загинули внаслідок російської агресії. Він підкреслив, що в умовах триваючої війни важливо не лише створювати меморіальні об’єкти, а й осмислювати способи вшанування загиблих, формувати нові суспільні практики пам’яті та залучати до цієї роботи ветеранські організації, військових і громадський сектор.

Координатор проєкту Владислав Юдін представив основні результати його реалізації, що тривала з серпня до жовтня 2026 року. Він розповів про концепцію проєкту, яка поєднала вшанування загиблих митців із підтримкою сучасної української культури та творчості молодого покоління. Програма охопила виставку шрифтів і каліграфії «Pangram» у Харкові та Варшаві, виставки, присвячені творчості Антона Дербілова, Руслана Мовчана, Вероніки Кожушко та Юрія Красюка, покази студентської анімації, лекції й мистецькі майстер-класи. Важливою складовою стала робота над створенням пам’ятного знака за концепцією Олександра Рідного.

Владислав Юдін звернув увагу на те, що меморіалізація не повинна обмежуватися фіксацією факту загибелі людини. Не менш важливо показувати її особистість, творчі пошуки та мистецьку спадщину, залучати твори до ширшого культурного діалогу. Знайомство з роботами загиблих митців допомагає побачити за трагедією втрати живу людину — її характер, талант і здатність творити.

Окремо координатор зупинився на досвіді створення пам’ятного знака. До роботи долучилися викладачі секції скульптури, які спільно працювали над його виготовленням і встановленням. Цей процес став прикладом командної взаємодії та об’єднав академічну спільноту навколо спільної мети.

Важливою складовою зустрічі стала участь рідних загиблих митців. До круглого столу долучилися Ігор Кожушко, батько загиблої художниці Вероніки Кожушко, та Катерина Дербілова, дружина загиблого художника Антона Дербілова. Їхня присутність надала обговоренню особистого виміру, адже збереження пам’яті про митців — це не лише мистецькі й культурні ініціативи, а й увага до історій людей, їхніх родин і незавершених творчих шляхів.

До дискусії також долучилися ветеран Дмитро Бондаренко, представники ветеранської спільноти та військові. Участь у зустрічі взяли представники ветеранського простору «Пліч-о-пліч» у Харкові на чолі з Ігорем Шишком. Їхня присутність розширила розмову про меморіалізацію, вшанування полеглих захисників і захисниць та пошук форм пам’яті, які відповідатимуть потребам тих, кого безпосередньо торкнулася війна.

Під час обговорення міжнародної складової Мирослава Яріко поділилася досвідом проведення виставки у Варшаві. Попри труднощі з пошуком виставкового майданчика, експозиція дала змогу представити польській та міжнародній аудиторії творчість українських митців, які загинули внаслідок війни. Особливу увагу було приділено тому, як відвідувачі сприймають виставку. Знайомство з біографіями митців відкриває історію втрати, тоді як їхні твори допомагають відчути повноту творчого життя. Саме тому важливо створювати простір для діалогу між мистецькою спадщиною, сучасними художниками та глядачами.

Учасники також обговорили значення співпраці між культурними та освітніми інституціями. До участі в круглому столі з представників академічної спільноти долучилися Вікторія Богданова-Найденко, завідувачка кафедри теорії та історії мистецтв ХДАДМ; Михайло Опалєв, професор і завідувач кафедри анімації; Анна Батюк, завідувачка кафедри аудіовізуального мистецтва; Ганна Курінна, декан факультету аудіовізуального мистецтва та медіатехнологій.

Окремий блок презентації стосувався показів студентської анімації в Харкові та Польщі. Під час виступу, присвяченого цьому напряму, йшлося про те, що війна не припиняє творчості: молоді митці продовжують навчатися, експериментувати й шукати власні способи говорити про сучасність. Показ студентської анімації став можливістю представити Україну через творчість молодого покоління, відійшовши від однобічного висвітлення країни лише крізь призму війни та її наслідків. Цей досвід учасники розглядають як перспективний напрям подальшої культурної співпраці.

Центральною темою дискусії стала перспектива створення віртуального простору пам’яті, у якому будуть представлені твори загиблих українських митців, інформація про їхнє життя і творчість, а також матеріали, що допоможуть зберегти їхню мистецьку спадщину. Учасники наголосили на складнощах пошуку робіт і встановлення контактів із родинами загиблих, а також на проблемі доступу до творів, які перебувають у прифронтових містах. Серед можливих наступних кроків — пошук і збирання мистецьких матеріалів, їх оцифрування та розроблення концепції цифрового середовища, яке не буде лише електронним каталогом, а дасть змогу глибше познайомитися з особистостями митців та їхньою творчістю. У цьому контексті важливою є участь бібліотечних і музейних установ, які мають досвід роботи з культурною спадщиною, документальними матеріалами та біографічними відомостями.

До обговорення долучилася Марина Полякова — голова Всеукраїнського об’єднання рідних зниклих безвісти та загиблих захисників України. Вона порушила питання вшанування військових, зокрема захисників, чиї тіла не вдалося повернути, та звернулася до академії з пропозицією долучитися до розроблення концепції пам’ятної плити для Харкова й області. Цей виступ розширив дискусію про можливості співпраці ХДАДМ із громадськими організаціями, родинами загиблих і зниклих безвісти захисників, а також про роль мистецьких інституцій у створенні меморіальних об’єктів, що відповідають потребам суспільства.

До дискусії також долучилися Ірина Конопля, директорка Полтавської дитячої художньої школи імені Святослава Пашинського, та Надія Гринь, директорка Сумського фахового коледжу мистецтв і культури імені Д. С. Бортнянського. Участь представників мистецьких закладів різних регіонів створює передумови для поширення досвіду проєкту та розвитку міжінституційної співпраці.

У межах круглого столу також було представлено документальний фільм «Квіти на темному тлі» режисерки Ірини Правило, присвячений подіям російсько-української війни, як ще один формат осмислення воєнного досвіду та збереження пам’яті.

Круглий стіл став нагодою підбити підсумки виконаної роботи, обмінятися досвідом і визначити перспективи подальшого розвитку проєкту. Учасники обговорили можливості розширення партнерств, продовження міжнародних мистецьких обмінів, створення цифрового простору пам’яті та реалізації нових меморіальних ініціатив. Важливим результатом зустрічі стало усвідомлення потреби в постійному діалозі між мистецькою спільнотою, родинами загиблих, військовими, ветеранами та культурними інституціями.

Міжнародний меморіально-мистецький проєкт реалізує Харківська державна академія дизайну і мистецтв у партнерстві з Fundacja Ari Ari (Польща) за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура. Регіони».