У межах Національного тижня безбар’єрності в Харківській державній академії дизайну і мистецтв було проведено опитування серед здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних працівників, адміністративного та технічного персоналу.

Метою дослідження стало вивчення рівня обізнаності академічної спільноти щодо принципів безбар’єрності, визначення основних бар’єрів, з якими стикаються учасники освітнього процесу, а також збір пропозицій щодо створення більш доступного та інклюзивного освітнього середовища.

Результати опитування засвідчили, що більшість респондентів добре або на середньому рівні обізнані з поняттям безбар’єрності та розуміють її складові: фізичну, інформаційну, цифрову, освітню, соціальну та економічну. Серед проблем, які найбільше турбують учасників освітнього процесу, респонденти називали фізичні, інформаційні, цифрові, комунікаційні та соціально-психологічні бар’єри.

• Фізична доступність. Учасники опитування звернули увагу на необхідність подальшого вдосконалення фізичної доступності окремих приміщень академії, зокрема щодо безперешкодного пересування та доступу до навчальних аудиторій і майстерень.
• Цифрові бар’єри. Однією з найбільш актуальних тем стала організація цифрового освітнього середовища. Частина здобувачів освіти зазначила, що використання різних платформ і каналів для передачі завдань, матеріалів та комунікації ускладнює доступ до навчальної інформації та створює додаткові труднощі для орієнтації в освітньому процесі. Особливо наголошувалося на тому, що відмова окремих викладачів від використання затвердженої в академії освітньої платформи Google Classroom фактично створює цифрові бар’єри для студентів. За наявності єдиного офіційного інструменту керування освітнім процесом використання різних альтернативних способів комунікації призводить до розпорошення інформації, ускладнює доступ до навчальних матеріалів та негативно впливає на рівність освітніх можливостей для всіх учасників навчання. Респонденти висловили побажання щодо впровадження та обов’язкового використання єдиної цифрової платформи всіма учасниками освітнього процесу для забезпечення рівного доступу до навчальних матеріалів, комунікації та організації освітньої діяльності.
•  Інформаційні бар’єри. Учасники опитування також відзначили труднощі з пошуком, отриманням та своєчасним сприйняттям важливої інформації. Серед пропозицій лунали побажання щодо розширення інформаційної підтримки, дублювання важливих повідомлень через офіційні канали комунікації та забезпечення більш системного інформування студентів і працівників академії. Респонденти наголошували, що доступність інформації є невід’ємною складовою безбар’єрного освітнього середовища.
• Комунікаційні та соціально-психологічні бар’єри. Частина опитаних звернула увагу на необхідність подальшого розвитку культури взаємоповаги, підтримки та недискримінаційного спілкування. Окремо підкреслювалася важливість психологічної підтримки учасників освітнього процесу та формування атмосфери, у якій кожна людина почуватиметься прийнятою та почутою.

Водночас частина респондентів зазначила, що особисто не стикалася з бар’єрами в освітньому середовищі академії, що свідчить про вже проведену роботу у напрямі формування інклюзивного та доступного простору.

Отримані результати стануть важливою основою для подальшого вдосконалення політики безбар’єрності ХДАДМ та впровадження практичних рішень, спрямованих на створення комфортного, доступного й дружнього освітнього простору для всіх учасників академічної спільноти.

Дякуємо всім, хто долучився до опитування та поділився своїми думками, пропозиціями та баченням майбутнього безбар’єрного середовища в ХДАДМ.