ВИСТАВКА «НАСТІННІ РОЗПИСИ СИНАГОГ БУКОВИНИ» БУДЕ ПОКАЗАНА У СТІНАХ ХДАДМ

21 листопада о 12:30 у виставковій залі мистецтвознавчої лабораторії Харківської державної академії дизайну і мистецтв відкривається виставка «Які ж гарні шатра твої , Якове... Настінні розписи синагог Буковини», підготовлена Чернівецьким музеєм історії та культури євреїв Буковини. Вона завершує харківське турне цього проекту після його експонування в єврейському культурному центрі «Бейт Дан». Тепер виставку зможуть безпосередньо побачити художники, мистецтвознавці, культурологи, педагоги, студенти і в цілому творча спільнота міста, всі ті, хто бажає відкрити для себе це унікальне явище синагогальної декорації. Адже крім історико-культурного значення, розписи синагог є феноменом єврейської образотворчої традиції, з якою не дуже ознайомлені навіть знавці мистецтва. В епоху свого поширення ця художня традиція практично не дійшла до наших терен, зупинившись у своєму географічному розвитку по той бік Дніпра. І те, що сьогодні ми можемо побачити на Буковині, це чудом збережені артефакти майже знищеного культурного шару.

Традиція східноєвропейського синагогального малярства, яка залишила свій відбиток у розписах буковинських синагог, існувала впродовж більше чотирьох століть. Вона зародилася на території Речі Посполитої у другій половині XVI ст., досягла розквіту у XVIII ст. й, набувши поширення в усій Центрально-Східній Європі – від Дніпра до Рейну, від Балтики до Дунаю, – проіснувала аж до часів Голокосту. На межі XIX–XX ст. у ході репатріації євреїв у Палестину, еміграції до Америки вона була перенесена в інші частини світу. У міжвоєнний період й особливо після Другої світової війни, коли внаслідок фізич-ного винищення євреїв, утвердження політичних режимів, які сповідували войовничий атеїзм, а також масової еміграції повернення до звичного способу життя для єврейських громад Східної Європи стало неможливим, практика декорування божниць виходить із ужитку. Зрештою, не прижилася стінописна традиція й у Новому світі. Трансформаційні процеси в середовищі єврейських емігрантів зі Східної Європи йшли тут урозріз із ідейно-естетичною програмою, уособленою в старовинному синагогальному живописі – мистецтві, яке стало символом ментальності східноєвропейського єврейського містечка – штетла з її сильним фольклорно-містичним стрижнем.

Розписи буковинських синагог є цікавим спалахом східноєвропейської традиції синагогальної декорації на завершальній стадії її еволюції. Спалахом на тлі поступового згасання, яке супроводжувалося витісненням середньовічної іконографії з програми розписів, щораз частішого потрапляння до репертуару нових сюжетів, розтиражованих поліграфічним способом для масового споживання, а також заміщенням символічної мови народного мистецтва реалістичним живописом. Однак Буковина, схоже, чинила спротив подібній деградації. Адже саме тут навіть у міжвоєнні десятиліття зберігалися дивовижний стиль настінного синагогального живопису, багатство сюжету, глибина й емоційність образів, самобутня авторська манера. Вони стали свідченням глибини і сили релігійного духу буковинського єврейства, які, очевидно, й далі могли б рясно плодоносити на ниві єврейського мистецтва, якби не подальші трагічні події.

Про це й розповідає дана виставка, завданням якої була реконструкція цього явища в його регіональному прояві, зокрема, на прикладі восьми синагог. Половина з них знаходиться в Україні, а решта – на буковинських землях сучасної Румунії. Співавтором проекту й каталогу, автором текстів, описів та реконструкцій, а також куратором виставки з харківської сторони є Євген Котляр, кандидат мистецтвознавства, професор кафедри монументального живопису ХДАДМ.

Виставка  триватиме до 28 листопада,  після чього повернеться знов до Чернівців, де вона й була створена. Наступного року її чекають у різних містах України, Румунії та Німеччини, де глядачі зможуть теж побачити цю вирвану з небуття спадщину.